Вірші про коня для дітей українською

Коні — одні з найулюбленіших тварин у народній культурі. Здавна вони були символом волі, мужності й дружби. Для дітей вірші про коня — це не просто цікаві римовані рядки, а й можливість дізнатися більше про життя, працю та красу цих тварин.

Кінь — символ 2026 року: ідеї для свят і творчості

У 2026 році за східним календарем головним символом стане кінь — сильний, шляхетний і працьовитий. Тож узимку діти з радістю вчитимуть вірші про коня, виготовлятимуть тематичні поробки й готуватимуть костюми для новорічних свят.
Щоб зробити підготовку цікавою та змістовною, переглянь добірки:

• Символ 2026 року — кінь: що він означає для дітей
• Конкурси та естафети на рік Коня
• Поробки “Кінь” своїми руками: прості варіанти для дитячого садка й школи

Вірш про коня на Новий рік

Коник Цок
Їде коник: цок та цок!
Підганять не треба
Ясні очі зірочок
Дивляться із неба.
А дорогу замело.
Саночки стрибають.
Їде коник у село.
Там його чекають.
Скоро буде Новий рік!
Вже ялинка сяє.
І тому цей коник Цок
Дуже поспішає.
Він везе у саночках
Діточкам на втіху
В розфарбованих мішках
Лісові горіхи.
Ганна Чубач

Короткі вірші про коня для дитячого садка

Дошкільнятам подобаються короткі римовані рядки з ритмом і повтореннями. Такі вірші легко запам’ятати для ранкових занять, тематичних тижнів або свят у садочку. У цьому розділі ви знайдете короткі віршики, з веселими римами та ігровим підтекстом.

  Їде, їде пан
 Їде, їде пан, пан,
На конику сам, сам.
А за паном хлоп, хлоп,
На конику гоп, гоп.
(Українська нарожна пісенька)

Ой чий то кінь стоїть
Ой, чий то кінь стоїть,
Що сива гривонька.
Сподобалась менi,
Сподобалась менi
Тая дівчинонька.
(українська народна пісня)

Коник гривою трясе
Ходить коник по лужку,
По зеленім бережку.
Коник сам себе пасе,
Коник гривою трясе.
Золота вуздечка – брень!
Золота підківка – дзень!
 Анатолій Камінчук

Де ти, конику, бував?
- Де ти, конику, бував? 
- По левадах я гуляв,
- По степах, лугах гуляв я,
Всіх вітав я – і-га-га!
К.Перелісна

Кінь
Я великий, я красивий,
Як біжу я — в'ється грива,
Копитами — туп, туп, туп.
По камінню цок, цок, цок.

Коник-поні
Коник-поні їв травичку
І в сідлі катав Марічку.
Коник-поні гарний дуже,
Він із дітьми щиро дружить.
Н.Кіщук

Вірші про коня для молодших школярів

Для дітей 1–3 класів обирай твори з чіткою моральною ідеєю: про дружбу з твариною, працьовитість, доброту. Такі вірші можна використати на уроках читання або для виступу на шкільному святі. Добре, коли вони містять діалоги або цікаві порівняння — це допомагає дітям краще розуміти емоції героїв.

Конячка
Дуже хочеться конячці
Побрикатися на травці.
Хоч із дерева боки,
Та басує залюбки.
Чародію, поспіши –
Нам конячку оживи,
Щоб у казки чарівні
З нею вирушили ми.
С.Косенко

Дуже хочу коника 
Був би в мене коник —
Я пишався б ним,
Називав би коника Вороним.
Я водив би коника
Пастися в лісок,
Я зробив би конику
Бричечку-візок.
Батіжка зробив би
Я йому з лози,
Вороний би хлопчиків
У садок возив.
Дуже хочу коника…
Не з крамниці, ні,
А того, що бігає
В полі, в табуні.
Андрій М’ястківський

Бути на коні
Життя складне, у нім всього буває.
Та кожен сам свого життя творець.
Хто мудру голову свою на плечах має,
Той буде на коні і — молодець!
Н.Красоткіна

Спочатку на коні 
Вподобав  Гриць  собі  лоша
Булане,  струнконоге.
Водиці,  сіна  чи  вівса
Щодня  несе  для  нього.

Сміються  з  Гриця  хлопчаки:
Погляньте  ви  на  диво  !
Ми  мріємо  про  літаки,
А  він  про  кінську  гриву.

А  Гриць  всміхнувся  й  відповів,
Поправивши  кашкета:
Навчуся  їздить  на  коні,
А  потім  –  на  ракетах.
Олесь Лупій

Кінь на вечірній зорі
Де степ заграву в неба позичає
В обіймах догораючого дня,
Над хмарами, над обрієм, над краєм
Мчить силует блакитного коня.
М.Вінграновський

Горбоконик
...Враз опівніч кінь заржав...
Вартовий швиденько встав,
Подививсь під рукавицю —
І побачив кобилицю.
Наче сніг була вона —
Чистобіла та ясна,
Грива хвилями спадала,
Щирим золотом сіяла...

...Коні ржали і хропіли,
Очі полум'ям горіли;
По широкому хвості
Грали хвилі золоті,
Копити ж сіяли разом
І сапфіром, і алмазом.
Глянеш — серце затремтить!
Лиш царю б на них сидіть!
Єршов у перекладі М.Рильського

* * *
Тиша в конюшні…
Спокій вечірній…
Сінно і душно
           - літньо...
Смирне лошатко
вушками водить:
матінка поряд
ходить...
Марія-Лурдес Дехтяренко

Скакун
Мій Скакун - з великой гривой.
Він - швидкий, міцний, спесивий!
Я люблю свого коня!
З ним тренуюся щодня!
В.Мала

Казкові коні
Наснилися доні небачені коні:
У яблуках – сині, без яблук – червоні,
Копита – посріблені, очі – як зорі,
Розвітрені гриви і крила прозорі.
Це сталося в поїзді, в спальнім вагоні;

І мамі наснились казковані коні,
І татові коні явились у сни:
Уважно-уважно дивились вони –
Неначе просились летіти із ними,
Кудись вдалину чи уже з далини…

А потяг потяг вісімнадцять вагонів
На довгих-предовгих аж сім перегонів,
І, заспані, спали вже кілька годин
Зелені вагони – усі як один.
І тільки у сьомім, у спальнім вагоні
Чекали світанку замріяні коні,

Злітали над потягом, над перегоном,
Когось виглядали над сьомим вагоном
І знов повертались крізь вікна бездонні –
Звичайні-казкові-небачені коні:
Без яблук і в яблуках, сині й червоні,

Копита – посріблені,
Гриви – розвітрені,
Крила – прозорі,
Очі – як зорі.
Г.Фалькович

Лошатко
Сьогодні наша Натка
Побачила лошатко.
«Дивись, дивись татусю, –
Заплескала в долоні, –
У коника на лузі
Також з’явилась доня».
Н.Кіщук

Гарні вірші про коня українською

У цьому підрозділі ми зібрали найкращі українські вірші про коней. Насолоджуйтесь красою та грацією цих благородних тварин, оспіваних у поетичних рядках, що передають їхню міць, швидкість, вірність та неперевершену красу. Від легендарних героїв до вільного табуна в степу — ці вірші відкриють вам усю глибину почуттів, які українські поети вклали в образ коня. Такі вірші часто стають частиною виступів до Дня козацтва або народознавчих уроків.

Біжить лошатко
Біжить лошатко по асфальту.
Цок-цок копитцями, цок-цок.
Смагляве літо смалить смальту.
Булана гривка навскосок.
На возі сіно, сіно, сіно!
Повз нього траса поспіша.
А дядько цвьохкає сумлінно.
За ним вибрикує лоша.
Скажи, навіщо людству розум,
щоб так цей світ занапастить?
Біжить лошаточко за возом,
не просить віжки попустить.
Вокзали, темпи, термінали,
в прогрес запряжена душа.
Самі себе вже перегнали.
А озирнулись на лоша.
Ліна Костенко

Білий кінь
Осінній сад ще яблука глядить,
листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь...
А у світанків очі променисті.
То білий кінь,
то білий-білий кінь
шукає літо у сухому листі.
Ліна Костенко

Коні
Води напившися з ясного джерела,
Вертаються вони під поклики пастуші,
І хитро щуляться у перволітків уші...
Хвилина — і табун мов буря понесла.

А вечір глибшає. Рожево-сиза мла
Оповиває стен, людські голубить душі,
І хмарки плямами розбризканої туші
Стають на обрії, подібному до скла.

І от, натомлені, притихлою ходою
Вони вертаються. Лиш кілька стригунців
Не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою.

Старого пастуха бере і сміх, і гнів:
Ну, сказано — малі! Усе б то їм брикати!..
А легіт пестить їх, немов ласкава мати.
М.Рильський

Коні на волі
Табун коней, яка краса,
Яка чудова грація коняча,
На волі, з-під копит – роса
Виблискує рубінами неначе.

Спокійний поступ – шия-тятива,
Пасуться коні, роблять крок за кроком,
Легкий туман їм спини покрива,
Трава духмянить незабутнім соком.

А цей ось, красень, ніби вартовий,
Вслухається, вдивляється у простір,
Щоби табун не турбував чужий
І щоб зненацька не з’явились гості.

Ви лиш погляньте на таку красу,
Вони щасливі і радіють долі,
З трави збивають ранішню росу,
Вони пасуться і вони на волі.
В.Назарук

Сонет про коня
Не хочу нічого – коня подаруй мені, Боже!...
Такого коня, щоби мав в крупі теплому крила...
Такого коня, що на Небо здійнятися зможе,
Й Карпати покаже мені, мов малесеньку брилу...

Не хочу нічого – коня подаруй мені, Боже!...
Такого коня, щоби мав межи жил своїх силу...
Такого коня, що в галопі спинитися не зможе,
І на Синю гору донесе, там живе моя мила...

А на шпилі гори, коло ґражди, той кінь дибки стане,
І підковами срібними гребеня Сонця дістане...
І зарже, ніби грім, новину сповіщаючи їй...

Обернеться Земля, над Карпатами спуститься вечір...
Рипнуть двері твої, я тебе приголублю за плечі...
Тріпне радісно гривою в лузі стриножений кінь...
Віктор Цимбалюк

Мустанги
Удень лежить у травах, а в ночі,
згуртовані судьбою втікачі,
як, вітер, не загнуздані, не ковані,
ті коні чинять дії незаконні:
запряженого здибавши коня –
це ж їхня закріпачена рідня! –
гризуть на ньому пропотілу упряж
і на покірному зганяють лють:
іржуть, хропуть і копитами луплять,  
і, звільненого, в прерію женуть...
О.Орач

Про коня
Наснивсь мені сон про коня,
Ніби я іду навмання,
А у лісі страшенно,
Вітер віє шалено,
А я впевнено далі іду.
Тишу порушено, дивлюся зворушено,
Я на того коня.
Він чудовий стрункий і умілий,
А грива м’яка та красива.
Осідлала я того коня,
Й поскакали ми разом в дива…
 taniam

Коні летіли
Ніби ширяли над степом –
                        жовтим,
                        зеленим
                        і сірим.
Коні летіли,
Притиснувши вуха
І розпластавши гриву
                        за вітром.
Коні летіли
Повз шлягери із транзисторів,
Повз чорні,
            блакитні вії
                    з-під капелюшків,
Повз окрики:
            - Оце так!
І сказала студентка одна:
            - Коні –
                       частка душі,
Не проданої за діаманти...
Н.Опанасенко

Веселі дитячі вірші про коней

Жартівливі римівки про кумедні пригоди коней чи поні додають легкості та гарного настрою. Вони підійдуть для театралізованих виступів, конкурсів декламаторів або домашніх читань.

Їду, їду на коні
Їду, їду на коні,
 А мурашка – на мені.
 Геть мені не важко
Так везти мурашку,
Бо я їду на коні,
А мурашка на мені.
С.Шаповалов

Я читала вірш коням
Я читала вірші коням,
Що стояли на припоні!
Скажете, не розуміють,
Коні слухати не вміють?

Справді, слухають погано,
Як читають графомани.
Мої ж вірші як лунали,
Коні слухали й іржали!
Марія-Лурдес Дехтяренко

 Кінь катався на слоні
 Кінь катався на слоні
Розказав Олесь мені:
- Кінь катався
На слоні!
Я спочатку не повірив.
Потім взяв і перевірив.

Білі хмари пропливали,
Гори й море малювали.
А як обрій прояснів,
Виплив коник на коні.

Я від радості стрибав,
Криком хмари підганяв.
І збагнуть ніяк не міг,
Нащо їм аж вісім ніг.
Ганна Чубач

Конячка і Бриль
Купила Конячка солом’яний бриль.
«Яка ж ви красуня!» - кричать звідусіль.
«Про бриль цей я мріяла дуже давно.
Куплю ще цукерки й піду у кіно».
У темному залі Конячка сидить,
Обгортками гучно вона шелестить.
Позаду – лисички, глядачки руді.
Обурились дуже лисички тоді:
«Це що, кінозал чи якийсь балаган?
За вами, Конячко, не видно екран!
Будь ласка, негайно зніміть капелюх!
Чи може, сусідко, ви втратили слух?»
Конячка негарна, і бриль не зняла:
«Себе показати сюди я прийшла,
А також свій модний солом’яний стиль.
Для цього й наділа на голову бриль!
За модою, бачте, завжди я женусь».
Але шарудіння пропало чомусь.
Можливо вже з’їла цукерки свої?
Лисички-сестрички питають її:
«Невже закінчились цукерки, невже?»
Конячка сміється, точніше, ірже:
«Цукерок немає, та є на прокорм
Легкий, мов повітря, солодкий попкорн.
Його  з  задоволенням  я пожую,
Бо дуже я дбаю про силу свою».
Раїса Полтавець

Вірші про коня та козаків

Кінь — вірний товариш кожного козака. У цьому розділі – патріотичні твори, що підходять для святкування Дня українського козацтва чи Дня захисників України. Такі вірші допомагають дітям усвідомити зв’язок між історією, традиціями та сучасністю.

Шабля, кінь та щедра вдача!
Ворог не страшний їм наче!
Козаки всіх боронили,
Вільно, щедро, гарно жили.
Землю рідну защихали
Та ганьбити не давали!

Скачуть коні до води
Скачуть коні до води
У вінках з туману
А я хлопець молодий –
На конику паном.
           
Скачуть іскри навкруги
З-під копитних герців.
А я хлопець хоч куди! –
Козаком в сідельці.
В.Багірова

Гей, у мене був коняка
Гей, у мене був коняка,
Не коняка – розбишака,
І рушниця-гаківниця,
Ще й дівчина-чарівниця.

Москалі коня убили,
Турки шаблю потрощили,
І рушниця поламалась,
Над кубанськими степами
Літа думки із вітрами.

Вітер віє-повіває,
Серцю тугу прибавляє.
Гей, хто в лузі, озовися!
Хто у лісі, одгукнися!
Заки все засне під млою,
Йди гуляти ізо мною.
І дівчина відцуралась.

Гей, гей, гей, козацьке доле,
Тільки долі – степ і воля.
Вітер віє-повіває,
Серцю тугу навіває.
(Народна пісня)

 Яке це щастя – мчати на коні
 Яке це щастя – мчати на коні,
а у лице тобі весняний вітер віє!..
А навкруги степи, як вільні мрії,
і вітряки у синій долині...
Яке це щастя – мчати на коні,
Яке це щастя – бути молодим
і йти в степу з далеких мандр додому,
а з-за гори заводу рідний дим
здіймається, і ти забув про втому,
Яке це щастя – бути молодим!
Нехай в лице мені осінній вітер віє
і сад уже не чує солов’я, –                          
та в мене пісня є, і є у мене мрія,
і з ними старості не буду знати я.
В.Сосюра

За чорно-синьою горою
За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня,
Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня.

Зеленим пензликом тополі — кривенькі кігтики в крові.
Пасуться коні нетипові у сутеніючій траві.

Долина з чашею туману, а далі схил і небосхил —
Усе кургани та й кургани ще не заораних могил.

Так що ж ти, схоже на шуліку, у тебе вітер в голові,
Малюєш обрій споконвіку такий червоний у крові?!

Вікам посивіли вже скроні, а все про волю не чувать.
Порозпрягали хлопці коні та й полягали спочивать.

Чи так їм спиться непогано, що жоден встати ще не зміг?
Пасуться коні під курганом, чекають вершників своїх. 
Ліна Костенко

Мрії в бурю
 …Се я лечу на дикому коні.
Упала охляп і держусь за гриву.
Кінь скаче вчвал щосили є, щодуху.
Я чую, як у ньому серце б’ється,
От-от розірветься… Ой коню, швидше!..

За нами мчить зле-лютая погоня,
якась орда велика, незчисленна,
вона гукає, гоготить, регоче
злорадим сміхом, людоїдським. Чорна,
страшна орда… Ой коню, коню, швидше!..

Чи то не кулі тонко заспівали?
Що гримає? Чи грім, чи гаківниці?
Що так сичить? бичі з живих гадюк?
Боюся озирнутися. Боюся
зомліти, як угледжу їх обличчя
бридкі та дикі, щоб з коня не впасти
і не дістатися їм на поталу…

Гей, коню, вчвал!.. Перелетіти прірву.
Орда за нами. Ой, вона ще ближче!
От зараз кинеться, і нас розірве,
і вип’є миттю нашу кров гарячу,
і чорним роєм наші трупи вкриє…
Спіткнувся кінь! Упав…
О мрії-мари!
Страшніші ви, ніж сяя справжня буря. 
Леся Українка

  Коня!
Куди не йду – за мною він, як тінь.
В тайзі ночую – сниться степ і кінь.
Чи то від скіфів, чи від козаків:
у ритмах серця грім його підків.
Комусь машину – а мені коня,
гнідого молодого гриваня!
Щоб за плече мене губами брав,
коли його я у Дніпрі купав.
І щоб ногами так переступав,
як балерина, та, що виступа.
Лукавий циган коника б украв
і родичам на бік кудись продав,
а коник засідлать себе не дав –
хазяїну іржанням знак подав.
Щоб тільки скочив, стремена торкнув,
а він уже й на дибки, і – майнув!
І ми, і пісня, вітер тирсу гне,
і жоден циган нас не здожене!...
І хай сміється вся моя рідня,
що дурно гроші трачу на коня.
Не треба грошей – дай мені коня!
Півцарства?
                    Ц а р с т в о!
                    Д у ш у – за коня!!!  
О.Орач

Коні воронії
 Стліли і шаблі, й пістолі
у ганьбі, хулі, неславі.
А нащадки - коней волі,
необачні, розсідлали...

Де ж ті коні воронії,
що козацьку силу знали?
Обізвіться, відгукніться,
не гордуйте нині нами!..

Маєм волю - жмут докорів
(не святу, золототкану!)...
За Дніпром іржуть десь коні.
За Дніпром? Чи за вікнами?..
П.Розвозчик

Як використати вірші про коня в навчанні

Вірші про коней можна використовувати не лише на уроках читання. Вони ідеально підходять для розвитку мовлення, творчих завдань, уроків образотворчого мистецтва або інтегрованих занять. Наприклад:

• намалювати ілюстрацію до вірша;
• розіграти сценку з конем;
• обговорити, чим кінь допомагає людині;
• створити власний віршик за римою.

Роздрукувати вірші про коня для дітей (PDF)

Щоб батькам і педагогам було зручно, ми підготували збірку у форматі PDF. До неї входять короткі вірші для садочка, ліричні — для школи, і веселі — для свят. Такий файл стане корисним доповненням до уроків і занять.

Шукаєте, чим пригостити маленьких гостей? Ознайомтеся з нашим повним гідом: Святковий стіл для Вогняного Коня — дитячі закуски та ідеї меню на Новий рік 2026.

Добірка – каталог віршів для дітей за тематиками та віком. Стане у нагоді до свят та подій. Про родину, природу, емоції тощо.