Прислів’я та приказки про лінь: народна мудрість для виховання та навчання

Лінь — явище, знайоме всім, і народна мудрість зібрала безліч яскравих прислів’їв та приказок, щоб його описати. Ця добірка допоможе батькам і педагогам використати народні вислови як виховний інструмент: вони легко демонструють наслідки бездіяльності, мотивують до роботи та вчать планувати свій час.

Прислів’я про лінь можна застосовувати у навчальних іграх, обговореннях, дитячих театралізованих сценках або як короткі цитати для виховних моментів у класі та вдома. Вони допомагають дітям бачити причинно-наслідкові зв’язки, розвивають усвідомлення власної відповідальності та формують уявлення про дисципліну і старанність через живу ілюстрацію наслідків ліні.

Лінь як життєва риса та характерна поведінка

Прислів’я, які описують загальну натуру ледачої людини — неповороткість, відмовки, небажання рухатися.

• «Нехай» — поганий чоловік.
• У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.
• Лінивий у своїй хаті змокне.
• Не так лінь, як неохота.
• Працює гірш теляти.
• У всякої Федорки свої одговорки.
• Лінивому все ніколи.
• Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
• Хто лінивий, той і сонливий.
• Вродилося ледащо нінащо.

Відмовки, небажання працювати, уникання роботи

Це найбільша група — народ особливо точно передав ухиляння від обов’язків.

• Як до діла, так і сіла.
• Батько хай їде орать — його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають.
• Як у поле — Анцю в боці коле, як до танцю — вже не коле Анцю.
• Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду.
• До роботи плачучи, а до танців скачучи.
• Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
• Так хочеш робити, як собака орати.
• Той у бороні, а той у стороні.
• Думками за горами, а ділом у запічку.
• І за холодну воду не береться.
• Ховається від роботи, як пес від мух.
• Він би й рад косити, та нікому косу носити.

Лінь у дії: повільність, зволікання, непродуктивність

Група про те, як лінь забирає час, робить рухи марними або смішними.

• Зачепилася за пень — простояла цілий день.
• Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається.
• Сів і прилип, як до смоляної лавки.
• Скільки вб’єш, стільки в’їдеш.
• На цьому далеко не поїдеш — де сядеш, там і злізеш!
• Хвіст витягне — ніс угрузне, ніс витягне — хвіст угруз.
• Сюди ник, туди ник — та й день невелик.
• Сюди тень, туди тень — та й минув увесь день.
• Гуляй, тату,— завтра свято.
• День гуляє, три слабий, а на п’ятий — вихідний.
• Улита їде — колись-то буде.

Лінь як причина неврожаю, бідності, невдач

Група про наслідки бездіяльності — злидні, провали, шкода.

• У нероби завжди неврожай.
• Не б’є, не лає, та ні про що й не дбає.
• Під лежачий камінь і вода не тече.
• Лежачий камінь мохом обростає.
• Лежачий зайця не піймає.
• Добре боїться кива, а ледаче не боїться й кия.
• Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро постаріє.

5. Лінь проти праці: порівняння та контрасти

Народні спостереження, де ледарство ставиться у противагу роботі.

• Одне «зараз» краще трьох «потім».
• Під дощ хати не криють, а коли ясно — і сама не тече.
• Поки приберешся, то бояри й мед поп’ють.
• Як усе святкувати, то не буде чого ковтати.
• Готовеньке й кішка з’їсть.
• Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.
• В роботі «ох», а їсть за трьох.

Лінь і їжа, ледачий біля миски

Окрема барвиста група: ледачий не рухається, але їсть активно.

• Як їв — то аж упрів, а як працював — то аж задрімав.
• Їсть за вовка, робить за комара.
• На роботі умліває, а біля миски упріває.
• Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки.
• Як їсть, то впріє, а як робить, то мерзне.
• І каші не хочу, і по воду не піду.
• Як голоден — робити не годен, як ся наїв, то лиш би й сидів.

Лінь і сон, лежання, надмірний відпочинок

Прислів’я про сонливість, лежання та їхні наслідки.

• Спиш, спиш, а спочити ніколи!
• Спать до обід, то присниться і ведмідь.
• Як спати до дня, присниться бридня.
• Як не надолужив на спанні, то на взуванні.
• Виспався, та не вилежався.
• Якби усе лежав вовк, то досі б іздох.
• Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
• Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.
• У лінивого піч до спини пристала.

Кумедні сюжети та міні-діалоги про лінь

Приклади живих діалогів і гумористичних сценок.

• — Грицю, Грицю, до роботи! — В мене порвані чоботи!
• — Грицю, Грицю, до телят! — В мене ніженьки болять!
• — Грицю, Грицю! До Марусі! — Зараз, зараз, приберуся!
• — Іване, ходи робити! — Ноги болять.
• — Іване, ходи їсти! — Іду, іду!
• Посидь, Уляно, бо ще рано.
• Посидь, Векло, ще не смеркло.
• Посидь, сусідко, ще трохи видко.

Прислів’я з локальним сюжетом або персонажами

Такі вислови мають маленькі сценки, побутові ситуації.

• Пішла Настя в поле жати та й забула серп узяти…
• Доки баба спече книші, в діда не буде душі.
• Чекав дід на обід, без вечері спати ліг.
• Доця вельми спритна: доки дійде, молоко скисне.

Лінь як абсурд: дотепи, гіперболи, перебільшення

Яскраві прислів’я, де лінь доходить до абсурдності.

• Ой піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні — славний би козак був з мене.
• Люди жать, а ми лежать.
• Аби день до вечора.
• П’ять день не робим, а два відпочиваєм.
• То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи!

Наслідки ліні: шкода, втрата, хиби

Прислів’я про те, що лінивий — сам собі ворог.

• Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
• Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.
• Що напряла, та й те миша вкрала.
• Поки зайця вб’ють, то вола з’їдять.

Прислів’я про погану організацію та неуважність

Лінь переходить у безлад, недбалість, хаос.

• Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочеться й спати.
• Думкою в небі, ногами в постелі.
• Ходив рак сім років по воду…
• Кожух лежить, а дурень дрижить.

Корисні матеріали

Прислів’я про батьків та дітей. Саме в родині виховуються і лінощі, і працелюбство.

Прислів’я про козаків. Ось вже хто не лінився, то козаки! Подивіться, що казали про них в народі!

Дражнилки для дітей . А тут – про те, як висміюють лінивих! Непоганий виховний прийом, до речі.