Зміст
Героїчне минуле України — це не лише сторінки підручників, а й джерело натхнення для маленьких українців. Вірші про козаків для дітей допомагають передати дух мужності, свободи та патріотизму в доступній і зворушливій формі. У цій добірці ви знайдете короткі дитячі вірші на тему козацтва — для школи, дитсадка чи домашнього читання. Вони чудово підійдуть до свят Покрови, Дня захисників і захисниць України, тематичних уроків або патріотичних заходів.
Перед тим як читати дітям вірші про козаків, корисно спочатку доступно пояснити, хто такі козаки, чим вони відрізнялися, де жили. Щоб зробити це цікаво, скористайтеся матеріалом Козацтво для дітей, де є короткі тексти, промова вчителя та розмальовки, які допоможуть підготувати малечу до сприйняття віршів про козаків.
Повний перелік тематичних матеріалів про українські традиції на сайті – за посиланям.
Короткі вірші про козаків для дошкільнят
Непереможні козаки,
Вам лине слава крізь віки,
Вам дякуєм за Україну.
Не дали впасти на коліна!
Наталія Кіщук
***
Росте в лузі калинонька,
Що садила дівчинонька,
Що садила та співала,
Козака із бою ждала.
***
Козацька пісня в серці лине,
Хоч вже давно пройшли віки,
Ви зберегли нам Україну,
Навіки славні козаки!
***
Рідна наша Україно,
Не дам впасти на коліна,
Захищу від злих атак,
Недарма ж бо я козак.
***
Знає кожен, знає всяк,
Хто з оселедцем – той козак,
Але ж не в оселедці річ,
Козак це той, хто любить Січ!
***
Ми неньку нашу, Україну
Обережем від всяких бід.
Ми, козаки, одна родина,
Міцний і славний весь наш рід.
***
Пісню козацьку я заспіваю,
Шапку козацьку від прадіда маю,
Вберу шаровари, вперіщу гопак,
Погляньте на мене,
Ну чим не козак?!
***
Ми неньку нашу, Україну
Обережем від всяких бід.
Ми, козаки, одна родина,
Міцний і славний весь наш рід.
***
Незлічити козаків
Мужніх, славних хлопців,
Мчать між зелені степів,
Швидко запорожці.
Вірші до Дня українського козацтва для дітей
Перші уявлення про козака в дитини часто формуються через образ у казці чи пісеньці. Щоб закласти любов до Батьківщини з раннього віку, важливо говорити про героїв нашої історії мовою, яку дитина розуміє — через риму, ритм і образ. Саме тому вірші про козаків у дитячому виконанні — не просто навчальний матеріал, а справжнє джерело гордості й натхнення.
Козак вміє все на світі:
Юшку та куліш зварити,
Честь та славу не зганьбити!
Ще човна побудувати
Й коня в збрую одягати!
В чесний бій завжди вступати,
Ворога з країни гнати!
***
Козаки по полю йдуть,
Прапор у руках несуть,
Пісню хором всі співають,
Україну прославляють:
«Рідна наша ти земля,
Де лани, і де поля,
Люба наша Україно,
Серцем ми до тебе линем!».
***
Україно, не бійся біди,
Ні загарбників, злої орди,
Ні чужої важкої руки,
Бо тебе бережуть козаки.
Козацька мирилка
Я козак і ти козак,
Я вояк і ти вояк,
Щоб в бою стояти мужньо
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими-козаки.
Я. Яковенко
Козацька розминка
Раз - два - голова,
Щоб трималася на в’язах
Ми тренуємо всі м’язи
Три - чотири, руки в ділі -
Раз кулак, два кулак -
Бий сильніше, козак.
Щоб триматись на коні,
Треба ноги нам міцні,
Сильні ноги, дужі ноги -
Не злякаються дороги.
Підемо разом в присядку -
Це найкраща нам зарядка.
Я. Яковенко
***
Що би хто не звелів,
що би хто не казав,
я сьогодні таки
запорізький козак.
Хоч не сіється вус,
Хоч на зріст я малий –
українські шляхи
в Січ мене завели.
В мене коник баский,
в мене шабля – лиха.
Ворог схоче прийти –
бережеться нехай!
В мене спис – до зорі,
В мене пісня дзвінка.
Я із славних отих
кошового Сірка.
Що для мене орда?
Що для мене москаль?
Од козацьких атак
хто, скажіть, не тікав?
У вогні не горів,
у воді не тонув,
Я здолав у борні
смерть свою не одну.
Сивий степ – з-під копит,
а з-під весел – моря.
Над моїм знаменом –
Мономаха зоря.
В когось є далина
і своя сторона,
а для мене лишень
Україна одна.
Й. Струцюк
Вірші для дітей про українських козаків
Гуморески Степана Руданського про козаків
Запорожці у короля
Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.
Сидять собі. В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.
Задивились на ті вуса
Ляхи-мосціпани.
«Що б їм, — кажуть, — дати їсти?
Даймо їм сметани!»
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Але наші запорожці
Разом відмовляють:
«Славная у вас сметана…
Тілько вибачайте,
А перше нам, запорожцям,
Щільник меду дайте!»
Дали й меду запорожцям…
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.
Тоді й кажуть королеві:
«А що, ясний пане!
Нехай тепер запорожцям
Подають сметани!»
Козак і король
Став багатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив
Воєводство дати.
А король йому й сказав:
«Відгадай три штуки,
Відгадаєш — тогди на!
А як ні — на муки!
Перша штука: скілько зір
В небі серед літа?
Друга штука: покажи
Середину світа!
Третя штука: угадай,
Що думати буду?
І от тобі цілий рік
Для твого розсуду!»
Відійшов багач назад,
Та так йому нудно!..
Не вгадати — так біда,
А вгадати трудно!
Сидить, плаче, неборак,
Козак проїжджає…
«Чого плачете ви так?» —
Старого питає.
Той і каже: так і так!..
«Не журіться, діду!
Коли так, то я за вас
На відвіт поїду!»
І палицю в руки взяв,
В кожух одягнувся,
Чорні вуса підбілив,
В чоботи узувся.
І чимдуж до короля.
Король оглядає.
«А що, пане, скільки зір?» —
З міною питає.
А той поли закотив,
Чи як довелося.
«Стільки, — каже, — в небі зір,
Скільки тут волосся».
Задумався сам король
Від сього відвіту.
«Ану, — каже, — покажи
Середину світу!»
А той палицю підняв,
Може, з піваршина
Та в підлогу нею гуп:
«Отут середина!»
Почухався наш король,
Ще раз поглядає.
«Що ж я думаю тепер?» —
Козака питає.
«Думаєте, що я пан!»
«Або що за річі?»
«То за річі, що не пан,
А козак із Січі!»
Засміявся наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав
В золоті додому!
Українські вірші про козаків
ПРО КОЗАКІВ
В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликають раду :
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.
Я. Яковенко
***
НА ВАРТІ НАЦІЇ
Козаче, воїне величний,
Прославлений ти у віках!
У куряві, в гарячих битвах
Ти торував свободі шлях.
Бурлив Дніпро, іржали коні,
Степи виднілись в близині.
З османським Кримом в прикордонні
Могутні козаки жили.
Були відважні і сміливі,
Відстоювали наш нарід,
Щоб зазіхнути окупанти
На Січ козацьку не змогли.
Віками боремось за Волю,
Низький доземний вам уклін,
Славетнії козацькі вої,
Що українство зберегли.
Не дали розтоптати парость,
Корінням дали прорости
Могутній нації незламній
На Богом даній нам землі!
Ігор Козак
ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.
Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Сльозно проводжає.
— Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!
— Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину.
Прийми ж її, матусеньку,
Бо все в божій волі,
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полі!
— Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…
Маруся Чурай
Гей, сивий вітер плаче
Гей, сивий вітер плаче:
"Не вмирай, козаче,
Трохи поживи".
"Ех, рад би я пожити -
Кров моя розлита
У густій траві".
Гей, вітер хмари гонить:
"А тебе твій коник
Жде, як і колись".
"Ех, мабуть, я не встану,
Бо глибокі рани,
І не підвестись".
Гей, вітер все ворожить:
"Дівчину хорошу,
Друже, полюби".
"Ех, рад би я любити,
Та не бачать світу
Очі голубі".
Гей, вітер завиває,
По степу гуляє,
погуляй і ти.
"Ех, мені не гуляти,
Світу не видати,
Долі не знайти".
Гей, вітер став казати:
"Жде на тебе мати,
Знову не засне".
"Ех, це б дійти до неньки,
Та моє серденько
Надто мовчазне".
Гей, сивий вітер плаче:
"Не вмирай, козаче,
Трохи поживи".
"Ех, рад би я пожити -
Кров моя розлита
У густій траві".
В. Даник
* * *
ПАЛАЮТЬ ОГНІ ПРИ ДОЛИНІ
Палають огні при долині,
І північ заходить, і сон.
Татари сидять при долині
На всіх поділяють полон:
— Два списи бери, на придачу
Китайку червону з плеча.
— Мені ж гривуна вороного.
— Мені чорнокосе дівча.
Китайка горить, як заграва,
Ірже сумовито гривач,
Оксана сльози не втирає,—
Не плач, моя бідна, не плач.
— Бери собі матір із дітьми,
Отару овець і волів.
— Віддай мені шаблю-дамаску,
Як сам ватажок повелів.
А шабля не сяє, як злото,
Воли не займають трави,
І мати із дітьми ридає:
— Сини мої старші, де ви?
Палають огні при долині,
Світанок заходить і сон,
Татари сидять при долині
На всіх поділяють полон.
То хмара — не хмара у небі,
То бурі великої знак.
То коні летять чортомлицькі,
Їх свистом жене Сагайдак.
І шаблі скреснули і впали,
І порох покрив сіножать.
Татарські порубані кості
Під сонцем палючим лежать.
Андрій Малишко
* * *
НА ВАРТІ НАЦІЇ
Козаче, воїне величний,
Прославлений ти у віках!
У куряві, в гарячих битвах
Ти торував свободі шлях.
Бурлив Дніпро, іржали коні,
Степи виднілись в близині.
З османським Кримом в прикордонні
Могутні козаки жили.
Були відважні і сміливі,
Відстоювали наш нарід,
Щоб зазіхнути окупанти
На Січ козацьку не змогли.
Віками боремось за Волю,
Низький доземний вам уклін,
Славетнії козацькі вої,
Що українство зберегли.
Не дали розтоптати парость,
Корінням дали прорости
Могутній нації незламній
На Богом даній нам землі!
Ігор Козак
ГЕЙ, КОЗАЧЕ – КОЗАЧЕНЬКО
Гей, козаче – козаченько,
Тай хоробре серденько,
Ой, міцні в нього руки –
Ворогам для науки!
Як козак засміється –
Ворог з остраху трясеться,
Як козак заспіває –
Вороги чимдуж тікають!
Як козак затанцює –
Увесь світ його чує,
Зелен-дубе розвивайся,
Гей душа, розкриляйся!
А душі тільки й треба –
Степ широкий та небо,
Під сідлом коник чалий,
Побратим не лукавий.
Гей, гуляти-воювати
Знов поїдемо брате,
Не топтали щоб чужинці
Наші землі українські!
Там чи смерть, чи життя –
Нам не буде забуття!
Якщо голови складемо –
У піснях доживемо!
М. Пригара
ОЙ ПОВІЙТЕ, ВІТРИ НИЗОВІЇ
Ой повійте, вітри низовії,
Угамуйте в морі чорториї!
Степовії вітри та дніпрові,
Поможіть доплисти козакові!
Ще ж він, молод, в світі не нажився,
Ще братів залишив у неволі!
Сивий місяць з-поміж хмар пробився,
Ходять хвилі, наче вівці в полі.
Йдуть і йдуть отари звідусюди:
Ані ліку в морі їм, ні впину.
Козакові забивають груди,
Підкидають в морі, мов билину.
Він уже насилу воду горне,
Кожну мить чека собі загину.
Коли бачить — щось навпроти чорне:
То принесло море деревину.
Ухопивсь — полегшало на серці,
А ще смерть стоїть перед очима.
На одчай козак із морем б’ється,
Спомина свойого побратима.
М. Пригара
Навіщо дітям читати вірші про козаків
Вірші про козаків не лише розповідають про минуле, а й пробуджують у дітей інтерес до історії рідного краю. Через поетичні образи маленькі читачі знайомляться з мужністю, доблестю та звичаями запорожців. Такі твори допомагають дитині відчути гордість за свою країну, зрозуміти значення свободи й честі, а також розвивають мовлення, уяву та емоційний інтелект.
👉 Щоб дітям було ще цікавіше слухати та розуміти вірші про козаків, варто познайомити їх із деякими козацькими словами, які часто трапляються у поезії. Наприклад, що таке оселедець, чайка чи бунчук? Пояснити ці терміни простою мовою допоможе наш матеріал Козацькі терміни, де слова пояснені зрозуміло для дітей молодших класів.
Патріотичне виховання через поезію
Поезія має особливу силу — вона здатна торкнутися серця. Через вірші про козаків діти вчаться любити свою Батьківщину, поважати героїв минулого та переймати їхні цінності. Патріотичні вірші формують у дітей почуття національної ідентичності, навчають добру, взаємодопомозі та готовності захищати рідну землю. Це — м’який, але дієвий шлях виховання справжніх громадян.
У День вишиванки або на тематичних уроках стануть у пригоді вірші про український рушник та вишиванку.
👉 Поєднати поезію з пізнавальним контекстом — чудовий спосіб зробити тему живою та цілісною. Щоб закріпити враження від віршів, радимо скористатися готовим конспектом уроку та презентацією про козаків для дітей 1–2 класу. У ньому ви знайдете доступну подачу матеріалу, яскраві слайди й логічну структуру, яка допоможе глибше розкрити тему козацтва в поєднанні з літературними творами.
Козаки — символ нескореності, мужності та сили українського народу. Вони стали живою легендою, яку оспівували поети і яку пам’ятає кожен українець. Вірші про козаків передають не лише героїчні подвиги, а й дух свободи та патріотизму, що горить у серцях українців вже століттями. У цій добірці зібрані вірші, які розповідають про славну історію козаків, їхню відвагу, вірність та любов до Батьківщини. Ці вірші надихатимуть молодше покоління пізнавати та шанувати свою історію та культурну спадщину.
👉 Дивіться ще більше добірок патріотичних віршів.