Вірші про птахів для дітей: добірка за віком та сезонами

Вірші — це не просто римовані рядки, а потужний інструмент розвитку дитини. Вони допомагають малюкам пізнавати світ, розширювати словниковий запас та тренувати пам’ять. Особливо цінними є вірші про птахів для дітей, адже вони не лише знайомлять малечу з різними видами пернатих, а й виховують любов до природи та дбайливе ставлення до неї. Через поетичні образи дитина вчиться помічати красу довкілля: дзвінкий спів горобця, весняний політ ластівки чи величну грацію лебедя.

Короткі віршики про птахів для дошкільнят

Для найменших читачів найкраще підходять короткі та прості віршики. Вони повинні бути легкими для запам’ятовування, мати чіткий ритм і яскраві образи. Зазвичай, такі дитячі вірші розповідають про знайомих пташок — горобців, синичок, ворон. У рядках описують їхній зовнішній вигляд, звуки чи звичні дії. Наприклад: «Горобець стрибає», «Синичка стукає у вікно». Такі вірші допомагають дитині формувати перші уявлення про птахів і поступово вчать розрізняти їх.

Віршик про пташок
"Цвінь-цвірінь!" - птахи співають
І на мене не зважають.
"Цвінь-цвірінь!" - і радість, й сум.
Й глибина пташиних дум...

Вірш про дятла
Цілий день у лісі дятел 
Стукає собі завзято... 
Тільки й чути його стук 
"Тук-тук-тук" та "Тук-тук-тук"! 
Лана Виноградова

Дятел
Чути в лісі: “Стук…Стук…”
Хто це? Що за дивний звук?
Біда жукам-короїдам:
Дятел взявся до обіду.

Дятел
Цілий день працюю в гаї,
Діловито дзьобом б’ю,
Я не цвяхи забиваю,
Я комашок дістаю.

Синичка
Пташечка мене гука,
вийду – зразу ж утіка.
Тільки в хату я зайду,
вже виспівує в саду.

Винесу їй хлібця, сала,
щоб і завтра заспівала.

Півник
– Гей, до мене! – півник кличе,-
Я нового вірша вивчив! —
Став читать… Біда яка!
Не згадає ні рядка.
Замість вірша на току
Заволав: — Ку-ку-рі-ку!
Васіль Вітка

Фазан
Всім відомо, що в фазана
Пір′я гарне несказанно –
Сяє барвами, мов квіти
Чи казкові самоцвіти.
Н.Матюх

Вірши про птахів Раїси Полтавець

Сова
Люди  сплять – сова не спить,
Бо за здобиччю летить.
Мов машинні жовті фари,
В неї очі-"окуляри".
Уночі чудово бачить,
І від цього миші плачуть.
Та сміється птаха хижа:
"Миші – найсмачніша  їжа!"

 Чапля
По болоту чапля ходить,
Жаб шукає – не знаходить.
Враз вони порозбігались,
На обід їй не дістались!

Шпак
Сидить на шпаківні пернатий дивак:
Співучий, чорнявий у крапинку шпак.
І каже воронам той шпак гордовито:
«Достигла черешня моя соковита.
Хоча я, звичайно, і не садівник,
Та їсти черешні я змалечку звик
Солодкі рожеві, солодкі червоні!
А вам не дозволю, нахабні ворони!
Ось зараз на дерево перелечу –
Наїмся і соку нап’юсь досхочу!»      

 Ворона
На стовпу сидить ворона -
Найповажніша персона!
Вчить слова людської мови,
Бо вони такі чудові!
Хоче вивчити «Макар»,
А виходить тільки «Кар!»

 Дятел
Чути лісом: тук-тук-тук!
Дуже дивний частий стук.
Це в червоній шапці дятел.
У корі жуків багато –
От він ними і ласує,
Цим і дерево лікує.

 Синички
Сиплються  колючі  інею  крижинки:
На  мою  черешню  сіли  дві  пташинки.
Холодно  узимку  пта́хам  невеличким,
Та  завжди  веселі  крихітні  синички.
Пурхають  бадьоро  з  гілочки  на  гілку,
Заглядають  часом  у  мою  домівку.
Я  милуюсь  ними  крізь  своє  віконце.
Їхні  жовті  грудки,  мов  шматочки  сонця.

Вірші про птахів взимку та весною

Сезонні вірші — чудовий спосіб показати дитині циклічність природи.

Добірка дитячих віршів про зиму.

Весняні вірші для дітей.

Вірші про зимових пташок

Вірші про птахів взимку зосереджуються на темі холоду та допомоги пернатим. У них часто зустрічаються образи снігурів із червоними грудками чи горобців, які шукають крихти біля будинків. Такі твори виховують співчуття і відповідальність.

Снігурі на гілці, мов яскраві квіти.
Снігурі не хочуть в теплий край летіти.
Де морози люті, де сніги завзяті,
Снігурі лишились зиму зимувати.

***
Посідали у дворі,
Пишногруді снігурі,
Теплу одягли свитину
І смакують горобину.
Червоніють іздаля,
Хоч біліє вся земля.
І летить лапатий сніг,
Чорні шапочки у них.
На гіллячці угорі,
Скачуть диво снігурі.
Підкріпилися пташки,
Чистять ніжні фартушки.
Завірюха й холоди,
Наближаються сюди.
Нам говорять снігурі,
Довго бути ще зимі.
Як прийде весняний час,
Полетять вони від нас.

Крихти хліба
З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села.В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.
Пригощав пташок я з годівниці

І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать.
 Анатолій Качан

Прилітайте під вікно
Сніг-сніжок! Сніг-сніжок!
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, їстоньки шукали.
Та поживи, бач, нема —
Замела усе зима…
Ой ви, пташки куцохвості.
Наші друзі, наші гості.
Прилітайте під вікно —
Є в кормушці вам пшоно.
Грицько Бойко

Синички на снігу 
Синиці голодом намлілись –
така зима, така зима!..
Оце б у вирій полетіти,-
так батьківщини ж там нема.
Ліна Костенко

Снігур
Ми його не тільки в книжці —
Бачили в садку.
У червоній він манишці.
Сірім піджачку.

Зсуне шапочку на очі,
У дворі ґуля.
Жити в клітці він не хоче,
Діток звеселя.
Василь Вітка

ЗМЕРЗ!
Сніг сніжок із хмар летить,
Землю закриває,
Змерз горобчик, цвірінчить
Зерняток шукає.
Та нема їх! Ців-цвірінь!
А сніжок холодний!
„Ой, дитино! Крихту кинь -
Мерзну я голодний!”
К.Перелісна

ЧИЖИК
„Ой, ти чижику бідненький,
Бачиш — сніг уже лежить,
Ти замерзнеш, голодненький,
Йди до нас у клітку жить!”
— Ой, ні! Краще воля мила,
Хоч холодна і сумна,
Так у мене вільні крила
Й пісня завжди голосна!
К.Перелісна

Вірші про синичку для дітей

Синичка — одна з найулюбленіших зимових пташок, адже часто прилітає до годівничок біля наших вікон. Діти легко впізнають її за яскравою жовтенькою грудкою та веселим щебетанням. Короткий вірш про синичку допоможе малюкам краще запам’ятати цю пташку та зрозуміти, чому важливо підгодовувати її взимку.

У картках ви знайдете прості та милі римовані рядки про синичку з яскравим малюнком, які дитині буде цікаво вчити й повторювати. Такий віршик чудово підходить для занять у дитячому садочку чи для домашніх ігор із малечею.

Подивіться дітки,
Он сидять на гілці
Пташки невелички –
Жовті синички.

Вірш про синичку

Пташечка мене гука,
вийду – зразу ж утіка.

Тільки в хату я зайду,
вже виспівує в саду.

Винесу їй хлібця, сала,
щоб і завтра заспівала.
В. Бойко

***
Я дивлюсь в віконце,
Прилетіли пташки,
Прив’яжу їм сало,
Їжте синички!

Синичка
Цвінь-цвень! Пінь-пень!
Добрий день! Добрий день!
Хто ж оце мене вітає —
Славка, а чи щиглик?

Підлітає і сідає,
Голосно співає.
Треба ж так от помилитись —
Не впізнав я був синиці.

Співучої жартівниці.
Прилітала ж ця синиця
Узимку щоднини,
Приладнав я годівницю
Їй до яворини.

Пінь-пень! Цвінь-цвень!
Прилітай, моя пташино.
До цієї яворини
Знов узимку кожен день.
Василь Вітка

Крихти хліба 
З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці
І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать.
А.Качан

СИНИЧКА
Пінь-пінь-піть! Пінь-пінь-піть!
Скільки снігу скрізь лежить!
Снігу, снігу на гілках —
Не дістать мені комах!
Пінь-пінь-чірр! Пінь-пінь-чірр;
Киньте крихітку у двір,
Я весною ваш садок .
Обберу від комашок!
К.Перелісна

Короткі дитячі вірші про горобця

Горобець — знайомий усім міський пташок, якого легко побачити на подвір’ї чи біля дому. Його жвавий характер та веселий щебіт подобається дітям, а короткі віршики про горобця допомагають краще запам’ятати цього пернатого друга.

У нашій добірці ви знайдете простий і ритмічний вірш про горобця з малюнком, що стане чудовим доповненням до занять у садочку чи вдома. Такі рядки не лише розважають, а й вчать малюків уважніше спостерігати за природою та любити її мешканців.

Горобець
Гей, горобчик,
Гарний хлопчик!
Цвінь-цвірінь та скік і скік!
Ти чому від мене втік?
Р. Полтавець

***
Горобець – пташка співоча.
Він завжди все знати хоче.
По всіх гілочках стрибає
І комашок там шукає.

***
Сніг мете, кущі біліють.
Горобці про літо мріють,
Змерзли, та куди ж подітись?
Краще б їм на сонці грітись,
Десь на лаві в парку сісти,
Хлібних крихіт попоїсти,
Дощик весело зустріти,
Із калюжі воду пити,
На асфальті пострибати,
Поцвірінькать-поспівати.

Вірші про перелітних птахів

Вірші про птахів весною наповнені радістю та відчуттям оновлення. Вони розповідають про повернення перелітних птахів — лелек, журавлів, ластівок. У поезіях описується їхній спів, будівництво гнізд і пробудження природи, що дарує дітям надію та світлі очікування.

ЖУРАВЕЛЬ
Прилетів журавель
Із заморських земель,
На болоті сів-упав,
„Добрий ранок!” — затурчав.
Зазирнув туди-сюди
Під латаття на воді
І подибав чвак-чалап
Рахувать в болоті жаб.
К.Перелісна

ЖУРАВЛІ
„Кру! Кру! Курли!”
То журавлі
Линуть від нас
В теплі краї.
Небо тумани
Все затягли,
Линуть на південь
Там журавлі.
Линуть, курличуть:
„Кру! Кру! Курли!”
Весна настане —
Вернемось ми!”
К.Перелісна

Гуси
Дикі гуси закричали:
„Гей, холодні дні настали!
Полилися дощі дрібні,
Затягли тумани срібні,
Сонце хмарами закуто —
Скоро прийде зима люта . . .
Що нам, бідним, тут робити?
Що поїсти? Де зігрітись?
Треба звідси утікати,
Тепла-сонечка шукати.
Гуси сірі! Всі збирайтесь,
В табунки малі ладнайтесь,
Швидко в вирій всі полинем,
Бо як прийде зима — згинем!”
Закричали гуси сірі,
Ізнялися й полетіли ...
К.Перелісна

Вірши про шпаків

Шпак — це один із найперших перелітних птахів, який повертається навесні. Його легко впізнати за чорним пір’ячком із блискучими відблисками та дзвінкою піснею. Дитячі вірші про шпака допомагають малюкам зрозуміти, як змінюється природа з приходом тепла та чому ці птахи символізують весняне оновлення.

У картках ви знайдете короткий вірш про шпака з барвистою ілюстрацією. Такі римовані рядки стануть у пригоді для занять у садочку, підготовки до шкільних свят або просто для домашніх ігор і знайомства дитини з пернатими.

Прилетіли шпаки,
Дорогі співаки,
Прилетіли весну зустрічати.
У шпаківнях нових
Скоро будуть у них
Жовтороті малі шпаченята.

***
У шпаківні справжнє свято,
Вчить літати діток тато,
У шеренгу стали діти,
Хочуть разом всі летіти.
Тато шпак, мама шпачиха,
Вбережуть дітей від лиха,
До калини підлетіли,
Сіли трохи й відпочили.

Про ластівку

Ластівка — символ весни та домашнього затишку. Вона прилітає з теплих країв, щоб збудувати гніздо під дахом і заспівати свою ніжну пісеньку. Для дітей вірші про ластівку — це можливість познайомитися з образом працьовитої та турботливої пташки, яка приносить радість і відчуття тепла.

У нашій добірці ви знайдете короткий і легкий вірш про ластівку з ілюстрацією. Він чудово підійде для вивчення у садочку чи вдома, допоможе розповісти малюкам про повернення перелітних птахів і пробудження весни.

Ластівка вбрання наділа:
Спинка чорна, грудка біла.
Як низесенько літає -
Дощик кожен раз буває.
От і знають добрі люди,
Коли дощик литись буде!
Р. Полтавець

Ластівки-будівники
Від зорі і до зорі
Все працюють трударі.
Ліплять гнізда ластівки,
Ластівки-будівники.
Хоч не мають рук, рук —
Дзьобиками стук-стук!
Носять глину і пісок,
Соломинки і пушок.
Подивіться, скільки хат
Для майбутніх ластів’ят!
Грицько Бойко

Дитячі вірші про лелеку

Лелека — один із найулюбленіших птахів в українській культурі. Він символізує щастя, родинний добробут і повернення додому. Для дітей віршики про лелеку — це не лише знайомство з перелітним птахом, а й цікава розповідь про його звички: високе гніздо на даху, довгі ноги та поважну ходу.

До людей дорога у лелек далека,
Діточок приносять всім батькам лелеки.
Хоч і заморились, люблять споглядати,
Як радіє тато, як радіє мати.
Р. Полтавець

***
Ходить бусол по болотах
У червоних у чоботах,
Ловить ящірок, комах
Та на жаб наводить жах.
Довгим дзьобом цокотить,
За хвилину полетить,
Щоб із неба, з вишини
Помахать крилом мені.

***
Летять великі птахи
Ліси, поля минають
Ту хату, де осядуть,
Щасливою вважають.

Вірш про лелеку
Я люблю усіх птахів 
За чарівний їхній спів. 
Соловейка щебетання, 
Дятла стук та скреготання, 
Та миліший всіх - лелека, 
Бо і в холод він, і в спеку, 
Всім дарує радість вряд -   
І приносить немовлят! 

Леся Українка: вірші про птахів

Поезія Лесі Українки — невичерпне джерело для вивчення природи. У її віршах птахи часто виступають символами свободи, краси та туги за рідним краєм. Хоча ці твори можуть бути складнішими для дошкільнят, вони чудово підходять для старших дітей і школярів. Завдяки їм учні знайомляться не лише з образом пташок, а й з українською класичною літературою.

Мамо, іде вже зима
Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?” —
В неньки спитала дитина.

«Ні, не кожна,— одказує мати,—
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати,—
Ще зосталась пташина маленька.

«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»

«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».

«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі,—
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач — розспівалися як!»

«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».

«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»

«Спів пташині потіха одна,—
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».

Прилетіла ластівка надвечір

Вітер гладить  ніжно свіжі трави,
Струшує із вишні пелюстки,
День ще доливається в заграву,
Та спішить запалювать зірки

Синій вечір. Місяця окраєць
Висне загадково між гілок.
Все так тихо. Тільки серце крає
Травень, щільно зітканий з тривог.

Сіла перша ластівка - щебече:
- Місце є для другого гнізда?
- Звісно, є . Але надворі вечір,
Будеш зранку стіни оглядать.

І наліпиш гнізд, де тільки хочеш -
Ось під дахом - хоч і цілий ряд!
Вітер не задме і дощ не змочить,
Будемо чекать ластівенят.

Сердилась бувало я на тебе -
Мов, з гнізда гармидер випада.
Та вже знаю: щастя - мирне небо,
І тебе весною виглядать.

Відпочинь з далекої дороги -
Південь пролітала під громИ...
Дні травневі -  зіткані з тривоги,
А ти будеш щебетать про мир.

То була тиха ніч чарівниця…

То була тиха ніч чарівниця,
Покривалом спокійним, широким
Простелилась вона над селом,
Прокидалась край неба зірниця,
Мов над озером тихим, глибоким
Лебідь сплескував білим крилом.
І за кожним тим сплеском яскравим
Серце кидалось, розпачем билось,
Замирало в тяжкій боротьбі.
Я змаганням втомилась кривавим,
І мені заспівати хотілось
Лебединую пісню собі. 

Дитячі вірши про птахів українських поетів

Українська поезія багата на образи пташок, адже саме через них поети передають красу природи, любов до Батьківщини та мудрість життя. У віршах Ліни Костенко, Дмитра Павличка та Михайла Стельмаха птахи постають то як символи свободи, то як друзі людини, то як провісники змін у природі.

Зимові горобці
Ріка заснула в берегах.
Село сотається димками.
Як чорні черги у снігах,
стоять похнюплені паркани.
А на малому деревці
з такою гілкою рогатою
лузають зиму горобці
і літо-літечко пригадують…
Ліна Костенко

Горобець із білою бородою
Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!
Горобець із білою бородою
Що за диво дивнеє? На віку
вперше бачу бороду отаку.

Може, він старійшина чи мудрець?
Може, він заслужений горобець?
Ні, несе у дзьобику він пір'їнку.
Пригодиться діточкам на перинку
Ліна Костенко

Вірш про синицю

Синичка дзьобала сало,
Прив´язане до вікна,
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.

На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.

І з вдячності вона грала,
Неначе скрипаль-корифей.
А хата їй відповідала
Щасливим сміхом дітей.
Дмитро Павличко

***
Ходить бузько по мочарах
У червоних чоботятах,
Дивиться в прозору воду,
Ганить жаб´ячу породу:
– Боже, як мені набридло
Це моє болотне їдло,
Ці витрішкуваті жаби
Без найменшої приваби!
Десь читав я, що французи
Жаб їдять, як чорногузи.
Але в них ті жабенята –
Тільки на великі свята.
Ну, а я ж у свята й будні
Їм створіння ці паскудні;
На вечерю й на сніданок
Я ковтаю цих поганок.
А в обід на перше й друге –
Холодушки й зеленуги.
Так навчився з лелечати,
Та пора вже з цим кінчати.
Геть ненависну дієту!
Краще їсти з очерету
Листя! Все! Доволі! Крапка!
Втім, поглянув – скаче жабка.
Ось вона! – завмер лелека.
Придивляється здалека
І підходить неквапливо
Він до неї. Що за диво?!
Не така вона й почварна,
Просто навіть дуже гарна.
Очі завеликі трішки,
Та зате які там ніжки!
Граціозна, наче скрипка,
Жабка-лапка, жабка-рибка.
Викупана, чиста, свіжа,
Рай солодкий, а не їжа!
І дієту він ламає:
Клац! – і жабки вже немає.
Дмитро Павличко

***
Наш гусак піднявсь на кладку,
Став, як завше, на зарядку,
Повернувся вліво, вправо,
Чітко робить вільні вправи.
От зробив гусак зарядку
Та й у річку — бух із кладки! —
Миє крила, чистить лапки.
Каже качур: — Так-так-так,
Фізкультурник наш гусак!
М. Стельмах

СОРОКА
Довгохвоста, білобока,
На тинку сидить сорока,
Поглядає до воріт —
Рибку там смакує кіт.
До голівки вже доїв!
„Ти б хоч це мені лишив!”
Пурх! сорока із гинка,
За голівку й до садка!
К.Перелісна

Картки з віршами про птахів для дітей (PDF)

Щоб зробити знайомство з пернатими ще цікавішим, ми підготували яскраві картки з віршиками та малюнками пташок. Вони допоможуть дитині не лише вивчити нові вірші, а й закріпити знання про зовнішній вигляд птахів.

Такі картки зручно використовувати:

• у дитячому садочку чи школі на заняттях;
• для спільних ігор удома;
• як наочний матеріал для вивчення теми «Птахи»;
• для розвитку пам’яті та уваги під час вивчення віршів напам’ять.

Завантажте набір безкоштовно та роздрукуйте, щоб ваша дитина із задоволенням вчила короткі віршики про пташок і розглядала красиві ілюстрації.

Велика добірка віршів про тварин.

Дитячі вірші про котів .

Де птахи, там і комахи. Отже, до вашої уваги це добірочка віршів про комах.

Для чого читати дітям вірші про птахів?

• розвивають уяву та образне мислення;
• збагачують словниковий запас дитини;
• формують екологічну свідомість і любов до природи;
• допомагають легше запам’ятовувати інформацію про пташок.

Такі вірші можна використовувати вдома для читання перед сном, на заняттях у садочку чи школі, а також у творчих завданнях: діти можуть малювати ілюстрації до прочитаних рядків або вчити вірші напам’ять для святкових виступів.