Зміст
- 1 Що таке SEL і чому важливо навчати дитину емоціям
- 2 Вправа 1. «Дзеркало емоцій» (розвиток емпатії)
- 3 Вправа 2. «Кольори настрою» (називання емоцій)
- 4 Вправа 3. «Термометр емоцій» (саморегуляція)
- 5 Вправа 4. «Що відчула б інша людина?» (розвиток емпатії)
- 6 Вправа 5. «Дихання метелика» (заспокоєння)
- 7 Вправа 6. «Баночка спокою» (визуалізація)
- 8 Вправа 7. «Скринька рішень» (як конструктивно реагувати на емоції)
- 9 Вправа 8. «Щоденник настрою» (усвідомлення емоцій)
- 10 Як говорити з дитиною про емоції: короткі правила для батьків
- 11 Коли варто звернути увагу на поведінку дитини
- 12 Соціально-емоційне навчання для дітей
Емоційний інтелект — одна з ключових навичок, яка допомагає дитині краще розуміти себе, спілкуватися з іншими та справлятися зі щоденними викликами. У ранньому віці важливо навчити дітей називати свої почуття, помічати емоції інших і знаходити безпечні способи їх вираження. Вправи SEL (social-emotional learning – соціально-емоційне навчання) легко проводити вдома — вони не потребують матеріалів, займають 5–10 хвилин і можуть стати частиною щоденної рутини.
Що таке SEL і чому важливо навчати дитину емоціям

SEL — це комплекс навичок, спрямованих на розвиток саморегуляції, розуміння емоцій і побудови здорових стосунків. Діти, які регулярно виконують вправи на емоції, легше переживають стрес, швидше адаптуються до змін і краще взаємодіють з ровесниками.
Коротко про те, що отримує дитина:
- уміння називати й описувати емоції
- розвиток емпатії
- навичка саморегуляції
- краща комунікація
- впевненість у собі
Вправа 1. «Дзеркало емоцій» (розвиток емпатії)
Попросіть дитину повторювати вирази обличчя: радість, сум, страх, здивування, злість. Потім міняйтеся ролями — хай дитина покаже емоцію, а ви спробуєте здогадатися.
Це тренує:
- розпізнавання емоцій за мімікою
- вміння співчувати
- уважність до невербальних сигналів
Підказка: можна використовувати маленьке дзеркальце або фронтальну камеру.

Вправа 2. «Кольори настрою» (називання емоцій)
Обрати 4–6 кольорів і прив’язати кожен до емоції:
жовтий — радість, синій — спокій, червоний — злість, зелений — цікавість, сірий — сум.
Попросіть дитину показати, який «колір» у неї зараз, і пояснити, чому.
Можна додати: «Який колір був у тебе сьогодні вранці? А ввечері?»
Це допомагає дитині краще усвідомлювати внутрішні стани.
Вправа 3. «Термометр емоцій» (саморегуляція)
Уявіть термометр від 0 до 10:
- 0–3 — спокій
- 4–6 — напруження
- 7–10 — сильні емоції
Попросіть дитину визначити, на якій «позначці» вона зараз, і що може допомогти їй знизити градус: подихати, обійняти іграшку, посидіти в тиші.
Це гарний інструмент для профілактики істерик та різких перепадів настрою.
Вправа 4. «Що відчула б інша людина?» (розвиток емпатії)
Опишіть ситуацію:
«Дівчинка втратила улюблену іграшку», «Хлопчик виграв нагороду», «Дитина посварилася з другом».
Запитайте:
- Що вона могла відчувати?
- Чому?
- Що б ти зробила на її місці?
Вправа вчить дитину бачити ситуацію з погляду іншої людини.
Вправа 5. «Дихання метелика» (заспокоєння)
Покажіть дитині, як повільно «помахувати крильцями» руками, вдихаючи носом і видихаючи ротом. Дихайте разом 20–30 секунд.
Це природний спосіб знизити напругу, підходить навіть дітям від 3 років.
Вправа 6. «Баночка спокою» (визуалізація)
Поясніть, що всередині нас емоції можуть «бурхати», як блискітки у баночці. Потрясіть уявну банку і скажіть: «Почекаймо, поки блискітки осядуть».
Це чудово працює для дітей, які люблять візуальні образи, та допомагає вчитися чекати.
Вправа 7. «Скринька рішень» (як конструктивно реагувати на емоції)
Разом придумайте кілька варіантів дій у складних емоціях:
- коли злюсь: відходжу на 2 хвилини, дихаю, говорю словами
- коли сумно: обіймаю улюблену іграшку, прошу підтримки
- коли хвилююся: роблю 3 повільних вдихи
Повертайтеся до «скриньки», коли потрібна підказка.
Вправа 8. «Щоденник настрою» (усвідомлення емоцій)
Раз на день попросіть дитину назвати:
- що сьогодні її порадувало
- що засмутило
- що викликало подив
- що вона хотіла б змінити
Це формує звичку аналізувати власний день і емоції, що особливо корисно для дітей 6+.
Жарти та смішні діалоги для дітей
Як говорити з дитиною про емоції: короткі правила для батьків
- Називайте емоцію замість оцінки: «Ти засмутилася», а не «Не плач».
- Покажіть, що всі почуття нормальні, але поведінка може бути різною.
- Використовуйте прості слова: радість, сум, злість, страх, цікавість.
- Подавайте особистий приклад: «Я злюсь, тому що… Я спробую заспокоїтися ось так…»
- Помічайте маленькі успіхи — 10 секунд похвали дають дитині відчуття безпеки.
- Вірші про емоції – читайте та обговорюйте
- Дражнилки та мирилки – частина дитячого фольклора, на яку тех треба звернути увагу
Коли варто звернути увагу на поведінку дитини
Якщо дитина:
- часто плаче без видимих причин
- має спалахи агресії
- ізолюється від однолітків
- не може назвати свої почуття
- має різкі перепади настрою
— варто поспостерігати за частотою таких епізодів і, за потреби, проконсультуватися з дитячим психологом.
Соціально-емоційне навчання для дітей
SEL — це не складні методики, а невеликі, але регулярні кроки до розвитку емоційної грамотності. Виконуючи такі вправи вдома, батьки допомагають дитині краще розуміти себе, легше спілкуватися та справлятися з труднощами. Достатньо 5–10 хвилин на день, щоб закласти важливі навички на все життя.
Корисне для соціально-емоційного навчання:
