Вірші про козу для дітей: веселі, короткі та новорічні віршики

Готуєтеся до святкування Нового року Кози та Вівці 2027, шукаєте цікавий твір для дитячого садка чи просто хочете почитати малюкові щось повчальне? Веселі та кумедні вірші про кізочок, цапків та маленьких козенят — це чудовий спосіб розважити дитину та повчити з нею нові слова.

🦖 До уваги батьків та вихователів! Коза є не лише персонажем улюблених казок, а й офіційним покровителем нового річного циклу за східним календарем. Читайте наш детальний розбір, що обіцяє цей символ малюкам та як підготуватися до свята: символ та характеристика 2027 року Вогняної Кози для дітей.

У цій добірці ми зібрали найкращі вірші відомих українських поетів та живі народні історії про рогатих непосид.

Шукаєте повний святковий комплект?
Якщо вам також потрібні твори про інших тварин, дивіться наші дитячі вірші про тварин. А якщо вас цікавить саме інший символ наступного року, переходьте на добірку: Вірші про вівцю та баранчика: найкраща добірка для малюків, де зібрано багато ніжних та добрих творів.

Короткі віршики про кізочку для найменших

Ці прості та ритмічні вірші ідеально підійдуть для малюків, які тільки вчаться розповідати свої перші римування. Вони легко запам’ятовуються і розповідають про користь цих тварин.

Кізочка

Кізочка, гостренькі ріжки,
Їсть травичку вздовж доріжки:
Поскубе та пожує,
Потім молоко дає.
Молочко її цілюще,
Знають це хвороби злющі.
Тих, котрі його вживають,
Всі напасті оминають.

А я козу дою, дою…

А я козу дою, дою…
А вона мене — ногою!
— Ти за віщо мене б’єш?
— Бо ти їсти не даєш! —
Я поставила дійничку
І побігла по травичку.
Кізка тішиться травою
І не б’є мене ногою.
(Ганна Чубач)

Як дід кіз пас

Дуже любить дід наш кіз,
водить їх на пашу в ліс,
а у лісі — не гуля:
то нахилить їм гілля,
то погладить по боках,
а то хвої нашука.
Кози також не гуляють,
все, що бачать — під’їдають:
травку й кору погризуть,
та й додому їсти йдуть.

Повчальні та виховні вірші про козенят

Вірші з глибоким змістом допомагають дітям зрозуміти правила поведінки та користь навчання через кумедні ситуації, в які потрапляють непосидючі герої.

Два і два (Як цапеня арифметику вчило)

Бородатий цап півдня
Вчив лічити цапеня:
— Ну-бо, мудра голова,
Скільки буде два і два?

Цапеня немов німе,—
Думати не хочеться.
Цапеня ні бе, ні ме,
А татусь морочиться.

Взяв морквинки, дві і дві,
Розкладає на траві:
— Подивись, моє дитя,
Та подумай до пуття.

Одвернувсь на хвильку цап,
Що тут довго думати?
Цапеня морквицю хап
І скоріше хрумати.

Цап вернувся: — Ох, біда,
Що ж це ти, лебедику?
І нема тобі, стида,
Схрумав арифметику!
(Олександр Пархоменко)

Не будь козою

Іде коза,
Стоїть лоза,
Густа, рясна, зелена.
«Яка краса! –
Кричить коза. –
Ця вся лоза для мене!»

І у кози
Аж дві сльози
У радощах повисли.
Тріщить лоза,
Гризе коза
І всю красу погризла.

І ти, мала,
Що в сад пішла
Ранковою порою,
Не рви квіток,
Не псуй гілок,
Не будь, мала, козою.
(Платон Воронько)

Двоє козенят

Біг струмок через лужок,
Через воду — кладка.
І прийшло на бережок
Сіре козенятко.
— Зараз,— каже,— перейду
Я на той бік сміло!
Та назустріч, на біду,—
Козенятко біле.

Ось на кладку тупотить
Сіре з цього боку,
А вже біле там стоїть
І назад — ні кроку!
Та й вузенька ж кладка ця,
Розійтися ніде…

— Гей, піду спочатку я!
Потім ти вже підеш!
Відступи з дороги!
— Ні! Перше перейду я!
Дай дорогу ти мені! —
Друге вередує.

Галас, крик на весь лужок
Знявся над водою.
Козенята на місток
Кинулись обоє
Й посередині містка
Так стикнулись з ходу,
Що обидва сторчака
Полетіли в воду!

— Ой, рятуйте! Потону!
Ні за що вхопиться!
По камінчиках, по дну
Ковзають копитця…
Невелика й глибина —
Дно крізь хвильки видко,
Та біжить вода ясна
Дуже-дуже швидко.

Раптом сіре як гукне:
— Не лякайся, брате!
Я тебе, а ти мене
Будемо тримати!

Ухопилися вони
Міцно той за того
І з страшної бистрини
Підвелись на ноги!
Ось уже й на бережку
Дружні козенятка,
А про сварку на містку
Вже нема і згадки!
(Наталя Забіла)

Веселі та кумедні історії про кіз і цапів

Ці твори чудово підійдуть для інсценізацій, зачитування за ролями або для підняття настрою під час занять у дитячу садку та школі.

Шкідливий цап

На городі цап, цап,
Капусточку хап, хап.
Борідкою трусь, трусь,
Капусточку хрусь, хрусь.
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп.

А за цапом дід, дід,
З батурою хвось, хвось.
Цап як скоче: брик, брик,
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує: “Ме, ме…”

За ним Рябко та: “Гав, гав,
Оце тобі, щоб не крав…”
(Юрій Будяк)

Козеня і Вовк

Якось-то сонячного дня
Грайливе Козеня
На дах забралось: — Ме-е!
Ой як тут добре, як тут гарно!
Твори собі, що хоч, безкарно,
На тебе й вітер не подме… —

Аж гляне — Вовк внизу бреде зубатий.
Ну й зверху почало пащекувати:
— Ти, Вовк, такий,
Ти, Вовк, сякий!
Незграбний і бридкий… —
Які слова погані знало —
Усі згадало.

Вовк ікла вишкірив страшні,
Ще й головою похитав:
— Ох, побазікало б мені,
Коли б тебе дістав,
Таке тобі й не снилось…
Рятує, дурню, висота,
Глузує місце, де ти опинилось!

Так часто Козенят
Рятує дах високих хат.
(Микита Годованець)

Козеня, яке шукало рогатого друга

Рогате козеня
Зустріло кошеня.
Стояло, поглядало
На вуса і на ніжки,
А потім запитало:
– А де у тебе ріжки?

Попаслося на луках
І все шукало друга.
Напитися ходило
І песика зустріло.
Стояло, поглядало
На вуха і на ніжки
І в нього запитало:
– А де у тебе ріжки?

Тонку губу лизало,
Дивилось на дорогу.
Побуцкатися б зараз,
Але усі безрогі.
– Заплачу я від туги,
Бо невеселі дні,
Коли немає друга
Рогатого мені.

Чого воно страждає
Рябко того не знає
І кіт Вуркіт не зміг
Нічого пояснить.
Бо їм не вистачає
Бодай маленьких ріг.

Пішло воно до річки
Напитися водички
І тільки нахилилося
Над берегом низьким,
Як мордочка з’явилася
Руденька перед ним.
У воду подивилось,
Зраділо до нестями:
– Давно тебе шукаю
Побуцкатись рогами!
(Леонід Талалай)

Солом’яна коза

Стоїть вона не рухається, й вухи не тремтять,
Мене вона не слухає, весь день може стоять.
І дивишся, й торкаєшся, та наче з нею граєшся,
Але вона як вкопана зі мной не йде гулять.

Коза, кажу, ти милая, чому ти не ігривая,
Чому не хочеш рухаться, бодатись та кусать?
Чи мало тобі сіна дав, чи то водички не додав,
Чи довго будеш мовчки ще так мене роздивлять?

Та ж раптом посміхається, і трошки нахиляється,
Та й шепче так тихесенько на вушечко: ти зна,
Не можу я ні бігати, ні лазити, ні пригати,
Бо зроблена із сіна я — солом’яна коза!

Йшла коза-дереза

До бобрів-теслярів,
Що в новенькій хатці,
Йшла коза-дереза
По тоненькій кладці.
Йшла коза-дереза
Та й у річку впала.
— Ой, ряту…!
Ой, мату…! —
Зарепетувала.

Два лини з глибини
Кажуть:
— Веремія!
Ця коза-дереза
Плавати не вміє. —
А коза:
— Ме-е-е-е! —
Та
— Бе-е-е-е! —
Плаче над водою.
І ногами гребе,
Й горне бородою.

Підпливають соми:
– Бовтаєш ти марно.
Ти греби так, як ми —
Буде тихо й гарно. —

Виліз рак-неборак
Біля тої кладки:
– Ой, пливеш ти не так
Розвертайся задки.

Підпливають в’юни:
— Ти не побивайся,
Прямо в мул упірни
Й зразу заривайся.

Вже коза біля дна —
Бідна, мул ковтає.
Потопа,
Вирина
Й знову потопає.

Як почули бобри
Крики коло кладки,
Поспішили згори,
Від своєї хатки.
І за ноги тягли,
І за роженята.
Ледве разом змогли
Кізку врятувати.

А лини, і в’юни,
Й раки всім казали,
Що козі і вони
Теж допомагали.
(Олег Головко)

🐐 5 дивовижних фактів про кіз, які точно здивують дітей

Щоб зробити читання ще цікавішим, розкажіть малюкові кілька незвичайних фактів про цих розумних тварин:

1. Прямокутні зіниці: У кіз дуже незвичайні очі — їхні зіниці мають форму горизонтальних прямокутників. Це допомагає їм бачити майже все навколо себе (на 320–340 градусів), навіть не повертаючи голови, щоб вчасно помітити небезпеку.
2. Кози — чудові альпіністи: Вони мають неймовірне почуття балансу і можуть вилізати по скелях, крутих горах і навіть… по деревах! У деяких країнах (наприклад, у Марокко) можна побачити цілі стада кіз, які сидять на гілках дерев і ласують листям.
3. Вони мають акценти: Вчені з’ясували, що мекання кіз відрізняється залежно від регіону, де вони живуть, та компанії інших кіз. Тобто, вони мають свої особливі «акценти» та «діалекти»!
4. Перші винахідники кави: Існує легенда, що саме кози відкрили каву. Ефіопський пастух помітив, що його кози ставали дуже енергійними, бадьорими і починали весело стрибати після того, як поїли червоних ягід з певного куща. Це й були кавові зерна.
5. Розумні та допитливі: Кози дуже кмітливі. Вони можуть легко навчитися відкривати засувки на воротах, шукати сховану їжу та швидко запам’ятовують свої імена і відгукуються на них.

Шукаєте ідею для подарунка? Спробуйте зробити символ року власноруч. Детальну інструкцію та безкоштовні шаблони ви знайдете у нашій статті: Як зробити новорічні іграшки Козу 2027 своїми руками.